tag:blogger.com,1999:blog-924099193186268352024-03-13T05:29:22.463+02:00Борислав багатоголосиймрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.comBlogger24125tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-19047188599250653032009-01-27T09:30:00.003+02:002009-01-27T09:36:01.808+02:00Газова війна по-западенськиНа сайті "Української правди" щойно з'явилася стаття борислав'янки Лесі Соловчук, яка щиро вболіває за долю (чи, може, карму?) рідного міста. До цих роздумів її спонукав черговий газовий конфлікт України зі "старшим братом":<br /><br />"<span style="font-style: italic;">Місце дії – Західна Україна. Час – Різдво – розпал газової війни. Прикарпатське нафтове містечко Борислав, жителі якого сприймають суперечку Москвою та Києвом як парадокс. Адже земля під ногами викидає в повітря мільйони кубометрів газу в повітря. Але він – нікому непотрібний. Кажуть: бо ж не російський?За різдвяним столом тут вважають газову війну – війною бездарних політиків, що не люблять свою землю. А ще читають sms про "газ в дупі" і чешуть </span><a style="font-style: italic;" href="http://www.pravda.com.ua/news/2009/1/26/88482.htm">лише політичні анекдоти.</a>"мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com3tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-76153611522501312812008-11-06T08:00:00.002+02:002008-11-06T08:00:00.261+02:00В цей день: повстання у Бориславі 1923 року<div style="text-align: justify;">Восени 1923 р. на Прикарпатті відбулися масові мітинги і демонстрації солідарності з робітниками Кракова, які піднялися на збройне повстання. Тільки у Львівському воєводстві страйкувало майже 46 тисяч робітників. У Львові, наприклад, повністю припинили роботу 9 відсотків промислових робітників. Демонстрації та мітинги трудящих у деяких містах супроводжувалися сутичками з поліцією та військами.<br />6 листопада<span style="font-weight: bold;"> </span>робітники <span style="font-weight: bold;">Борислава </span>мужньо вступили у вуличний бій, в якому загинуло 3 та було поранено 9 чоловік. Похорон загиблих вилився у грандіозну демонстрацію протесту трудящих проти злочину уряду.</div>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-39045665980536040552008-08-19T21:03:00.003+03:002008-08-19T21:25:16.561+03:00Ще один учасник нападу на банкВ минулому <a href="http://mistoboryslav.blogspot.com/2008/07/blog-post_31.html">повідомленні </a>йшлося про напад п'ятірки ОУН на банк у Бориславі у 1931 році. Юрій Трускавець на <a href="http://seniv.io.ua/journal.php">бориславському форумі</a> стверджує, що був ще один нападник - бориславець Микола Ільків, син Михайла Ільківа. Після того, як його арештувала польська поліція, у м.Самборі Миколу засудили до восьми років каторги в концтаборі Берези Картузької.<br />Дякую, Юрію, за виправлення.мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-89435019739122978082008-07-31T00:00:00.000+03:002008-07-31T01:10:52.116+03:00В цей день: терористичний напад в Бориславі<div style="text-align: justify;"><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://images.plast.org.ua/albums-news/userpics/10002/Kosak.jpg"><img style="margin: 0pt 0pt 10px 10px; float: right; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://images.plast.org.ua/albums-news/userpics/10002/Kosak.jpg" alt="" border="0" /></a>Бойова п'ятірка ОУН на Дрогобиччині, організована <a href="http://www.ua-reporter.com/novosti/20665/">Зеновієм Коссаком</a> і очолювана Криськом Левом (інші члени М.Гнатів, В.Білас, Д.Данилишин), виконала напад на "Банк людови" в <span style="font-weight: bold;">Бориславі 31 липня 1931 року</span>. Взяли понад 20 тисяч злотих <span>з метою здобуття коштів для підпільної діяльності ОУН</span>. Поліція нічого не знайшла<span style="font-style: italic;">.</span><br /></div><span style="font-style: italic;">На знимці справа Зеновій Коссак в пластов</span><span style="font-style: italic;">ому строї<br /><br /></span><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://images.plast.org.ua/albums-news/userpics/10002/t_ue__889.jpg"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://images.plast.org.ua/albums-news/userpics/10002/t_ue__889.jpg" alt="" border="0" /></a><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /><br />Нещодавно у Трускавці відкрили <a href="http://zik.com.ua/ua/news/2008/06/24/141072">пам'ятник Василеві Біласу</a>, одному з бойовиків ОУН, якого замордовано разом з товаришем Дмитром Данилишиним у 1932 році.<br /><span style="font-style: italic;">На знимці зліва Василь Білас</span><br /><em></em>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-6501939015757102022008-07-26T00:34:00.003+03:002008-07-26T00:49:33.237+03:00Борислав - без світла і без води<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://i.io.ua/img_bb/large/0037/00375447.jpg"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://i.io.ua/img_bb/large/0037/00375447.jpg" alt="" border="0" /></a><br /><span style="text-align: justify;">Внаслідок стихії у Бориславі затоплено підстанцію 6 кВт – знеструмлено близько половини міста. Припинено водопостачання міста – на водозаборі «Рибник» затоплено електрощитову насосної станції. На вул. Зеленій та Шкільній підтоплено подвір’я 60 приватних житлових будинків.<br />Ще декілька світлин бориславці виклали на <a href="http://seniv.io.ua/journal.php">форумі</a>.<br /><br /></span>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com3tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-35574603435027749822008-07-19T17:32:00.001+03:002008-07-20T16:42:33.930+03:00поневіряння сім'ї Оршак<div style="text-align: justify;"><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgHPEdA-gHeput4Ee2Yq7giM9SVi7YhOMRxF2JTjPWk7tabBVbRliMn3RSv5uV1lEokrkuNFbZCBjJ-sTzP-vIIWGeCFj-zbCYsKF1ltH55GpOxRSSstWny62bIFc0QEhApK0FvPQZi8WP3/s1600-h/chornoriky_malvy.JPG"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgHPEdA-gHeput4Ee2Yq7giM9SVi7YhOMRxF2JTjPWk7tabBVbRliMn3RSv5uV1lEokrkuNFbZCBjJ-sTzP-vIIWGeCFj-zbCYsKF1ltH55GpOxRSSstWny62bIFc0QEhApK0FvPQZi8WP3/s320/chornoriky_malvy.JPG" alt="" id="BLOGGER_PHOTO_ID_5225089461115393266" border="0" /></a><span style="font-weight: bold;">Євгенія Оршак</span> народилася в Чорноріках (Czarnorzeki) в багатодітній родині. Виповнилося їй 12, коли мати-вдова, плачучи, наказала дітям пакувати речі. “Везли нас у закритих телячих вагонах, - написала пані Євгенія у своїх спогадах. - Розвозили людей по різних станціях і ми вмлівали, коли прощалися з сусідами. Дуже довго ми їхали в Сталінську область (тепер – Донецька). Від станції нас волами довезли на хутір Шевченко в Старобешівський район, де були три землянки. Там росли бур’яни вище голови. Невдовзі вовки з’їли нашу корову - так ми залишилися голодні і холодні. Мама сказала, що будемо вибиратися, поки самі не вмерли з голоду. І ми йшли пішки в західному напрямку. В <span style="font-weight: bold;">1947</span> році зимували в Золочівському районі на Тернопільщині, були виснажені, заїдали нас воші. Я і 10-річна сестра перехворіли на брюшний тиф. Навесні добралися до <span style="font-weight: bold;">Борислава</span><br /></div><div style="text-align: justify;"> Львівської області і там вже осіли.” </div><p style="text-align: justify;"><span style="font-weight: bold;"> Тадей Оршак</span>, брат пані Євгенії, повертався після праці в Німеччині на батьківщину. Уявляв, як на рідний поріг його вийдуть зустрічати мати і три сестри. Ніхто не зустрів. Коли прийшов у Чорноріки, там вже не було жодного українця. Поляки розповіли, що десять днів тому всіх вивезли в Україну. Тадей глянув на хату, що належала вже іншому господареві, взяв клунок і попрямував шукати рідних. Через кілька місяців зустрілися в Бориславі.</p><p style="text-align: justify; font-style: italic;">Знайдено <a href="http://haidamaka.org.ua/0123.html">тут</a>.</p><p style="text-align: justify;">P.S. Мешканців Чорнорік та довколишніх сіл <a href="http://pl.wikipedia.org/wiki/Zamiesza%C5%84cy">польський етнограф Генріх Ольшанський категоризує, як "замішанців"</a>. Так, мовляв, називали їх лемки, що жили далі на південь, бо ці села були таким собі руським острівком серед польських сіл. Така категоризація населення за "етнографічною" ознакою нівелює той факт, що більшість населення була русинами, себто українцями. Понад 90% населення цих сіл насильно переселено в радянську Україну.</p><p style="text-align: justify;"><span style="font-style: italic;">На знимці мальви біля корчми у сучасних Чорноріках</span><br /></p>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-70663621077225288622008-07-19T00:16:00.007+03:002008-07-20T16:42:00.248+03:00польські актори, що народилися в БориславіВажко сказати, як склалося дитинство цих акторів і за яких обставин вони і їх родини залишили Борислав. Чи було це ще до війни у вибадку Зджіслава? Чи було їх добровільно-примусово виселено?<br />За даними перепису населення 2001 року в Бориславі залишилося всього лиш близько 300 поляків.<br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://www.filmpolski.pl/z1/82o/282_1.jpg"><img style="margin: 0px auto 10px; display: block; text-align: center; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://www.filmpolski.pl/z1/82o/282_1.jpg" alt="" border="0" /></a>Зджіслав Лесняк (<a href="http://www.filmpolski.pl/fp/index.php/11282"><em>Zdzisław Leśniak</em></a> ) Народився в Бориславі 13 грудня, 1930 року. Польський актор.<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://www.filmpolski.pl/z1/24o/1924_1.jpg"><img style="margin: 0px auto 10px; display: block; text-align: center; cursor: pointer; width: 320px;" src="http://www.filmpolski.pl/z1/24o/1924_1.jpg" alt="" border="0" /></a><br /><span style="font-family:arial;">Марта Ліпінська (<a href="http://www.filmpolski.pl/fp/index.php/111924">Marta Lipińska</a>) Народилася в Бориславі 14 травня, 1940 року. Польська театральна та кіно-актриса.</span><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://www.filmpolski.pl/z1/31o/19731_1.jpg"><img style="margin: 0px auto 10px; display: block; text-align: center; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://www.filmpolski.pl/z1/31o/19731_1.jpg" alt="" border="0" /></a>Лідія Міхалушек (<a href="http://www.filmpolski.pl/fp/index.php/1119731">Lidia Michałuszek</a>) Народилася в Бориславі 7 грудня, 1955 року. Польська театральна та кіно-актрисамрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com2tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-82080704774284213932008-07-16T15:29:00.001+03:002008-07-20T00:26:52.661+03:00Арон Вайс про те, як дві борислав'янки врятували його сім'ю від загибелі<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://www.day.kiev.ua/img/164563/111-6-1.jpg"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer; width: 320px;" src="http://www.day.kiev.ua/img/164563/111-6-1.jpg" alt="" border="0" /></a><span style="font-weight: bold;">Арон Вайс</span> народився в <span style="font-weight: bold;">Бориславі</span> і в лихолітні часи війни та єврейських погромів вижив зі своєю родиною завдяки сусідці <span style="font-weight: bold;">Юлії Мачишин</span>. Небагатьом так пощастило, як йому, про що він поділився у статті <a href="http://www.day.kiev.ua/165071/">"Так мають жити люди" від 16 липня, 2006 року</a>. У цій статті він розповідає про найважчі етичні дилеми, які часом доводиться вирішувати людям і в яких проявляються найблагородніші чи найниціші почування, страхи, думки і мотивації людей.<br />Ось, як він згадує той страшний період: "<span style="font-style: italic;">Прийшли вночі до нашої сусідки, українки, було це у вересні 42-го, й прямо запитали: якщо можете, сховаєте нас? З пані Юлією жили ми поряд, були досить близькі, наші свята ставали її святами й навпаки, й тому сміли таки сподіватися... Хоча, звичайно, Юлія Мачишин могла й відмовити, й не можна було б її засуджувати за це, бо для людини своя сорочка завжди ближче до тіла. Адже багато хто так і робили — відмовляли, й євреї вже на ранок опинялися в таборі або ще гірше — розстріляними. Але наша Юля, так ми її завжди називали, сховала нас на горищі.</span>.."мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-71398877428538155662008-07-16T15:00:00.003+03:002008-07-17T17:45:27.390+03:00Мирон Стебельський - український спорт в Америці<span style="font-weight: bold;">Мирон Стебельский,</span> вихідець з <span style="font-weight: bold;">Борислава</span>, - багаторічний голова <a href="http://www.socceragency.net/uscak/"><span style="font-style: italic;">Української Спортової Централі Америки і Канади</span></a>, яка була головним патронатом цьогорічної української спортивної Олімпіади у місті Горшам, штат Пенсильванія, США. Про історію спортивних ігор за океаном можна коротко прочитати <a href="http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=66087">тут</a>. А ті, хто володіють англійською, можуть заглянути на сторінку власне <a href="http://www.tryzub.org/olympiad08.htm">олімпіади 2008</a>. Виявляється, Оксана Баюл була почесною гостею змагань.мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-19307099916685410482008-07-10T18:17:00.005+03:002008-07-10T18:24:58.578+03:00В цей день - з історії Борислава<div style="text-align: justify;"><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhuMOSMGEe_BYMueAeXCg0NyTTHppqrjuK8C5-oguCthspBWcQc7QNDRiELIj8KEmijadCBGrG6SzLW1_HlZZyE55HrrOdTRNQnor902cR6jT2eXaBCVv1regaJr5KAUDiNsiOey3rLJKS0/s1600-h/432172572.jpg"><img style="margin: 0pt 0pt 10px 10px; float: right; cursor: pointer;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhuMOSMGEe_BYMueAeXCg0NyTTHppqrjuK8C5-oguCthspBWcQc7QNDRiELIj8KEmijadCBGrG6SzLW1_HlZZyE55HrrOdTRNQnor902cR6jT2eXaBCVv1regaJr5KAUDiNsiOey3rLJKS0/s400/432172572.jpg" alt="" id="BLOGGER_PHOTO_ID_5221405972110514322" border="0" /></a><span style="font-size:130%;">10 липня того ж 1904 року звістка про бориславський страйк сягнула другого берега Атлантичного океану. Газета <span style="font-style: italic;">New York Times </span>надрукувала невелику замітку про те, що внаслідок страйку і застою техніки нафта почала заливати вулиці і є загроза займання великої пожежі.</span><br /><span style="font-size:130%;">Страйкарі вимагають зменшення робочого дня до восьми годин.</span><br /></div>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com4tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-59873914647495670662008-07-08T09:00:00.004+03:002008-07-10T18:24:30.863+03:00В цей день - з історії Борислава<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiiNHugbR0nKv0ZNi5g5U1HWjMmLkJQl5Mle8mo3s1aDmjxlVOd7ZN05EkGcM4Zz1lTmh3ite09JzLpWDn20gAozWSeTOEIGhRu_aF-1_JvJ5JOxeYyi8gBCww1aIZ6wwECu-rZaJIskcij/s1600-h/panorama+kopalni.jpg"><img style="margin: 0pt 0pt 10px 10px; float: right; cursor: pointer;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiiNHugbR0nKv0ZNi5g5U1HWjMmLkJQl5Mle8mo3s1aDmjxlVOd7ZN05EkGcM4Zz1lTmh3ite09JzLpWDn20gAozWSeTOEIGhRu_aF-1_JvJ5JOxeYyi8gBCww1aIZ6wwECu-rZaJIskcij/s320/panorama+kopalni.jpg" alt="" id="BLOGGER_PHOTO_ID_5220682419565475522" border="0" /></a><b>Бориславський страйк 1904</b> — перший загальний робітничий страйк у Бориславі. Причиною його була жорстока експлуатація робітників нафтових промислів та озокеритових шахт (13—14-годинний робочий день, низька заробітна плата, тяжкі умови праці).<br /><div style="text-align: justify;">Робітники обрали страйковий комітет і висунули свої вимоги: запровадження 8-годинного робочого дня, збільшення заробітної плати, поліпшення житлових умов та ін.<br />Після відхилення вимог підприємцями і арешту деяких робітників <span style="font-weight: bold;">8 липня 1904</span> року<a href="http://openair.org.ua/main/progressive-music?view=mediawiki&article=1904" title="1904"></a> був оголошений страйк.<br />Для боротьби з штрейкбрехерами страйкарі створили робітничу міліцію. Страйк супроводжувався багатотисячними демонстраціями і сутичками з поліцією. Для придушення страйку уряд Австро-угорської імперії послав до Борислава понад 5 тис. солдатів і жандармів. Репресії уряду викликали обурення робітників Львова, Відня, Кракова та ін. міст, які висловили свою солідарність з робітниками Борислава. На початку серпня 1904 страйк було придушено.<br />(<span style="font-style: italic;">На фотографії панорама копальні 1905 року з книги польських авторів Р.Натера і Є.Созанського</span>) </div>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-83742566815953174042008-06-28T18:03:00.004+03:002008-07-08T19:24:14.295+03:00Бесіда з Марією Хоп”як про театр та корупціюЯ вже якось згадувала <a href="http://mistoboryslav.blogspot.com/2008/05/blog-post_02.html">про акцію "Театр проти корупції"</a>, проте не вдавалося знайти детальнішої інформації про досягнення, висновки і т.д. Аж ось знайшла інтерв'ю з Марією Хоп"як, ученицею бориславської гімназії, активісткою учнівського театру "Буква закону".<br />"Найбільшою перешкодою на шляху до подолання корупції є викривлена громадянська свідомість. Мої ровесники вважають корупцію звичним явищем, прийнявши її культуру!" - вважає Марія. Повністю інтерв'ю можна прочитати ось <a href="http://www.drohobych.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2171&Itemid=30">тут</a>.мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-31940214144604138782008-06-28T17:50:00.004+03:002008-06-28T17:57:51.182+03:00Орест Цап: про імміграцію, Україну та КанадуОрест Цап народився вже в Німеччині, але батьки його вихідці з України. Мати - з Борислава. З невеликого інтерв'ю з паном Орестом невідомо, чи він коли-небудь був в рідному місті матері. Думаю, все-одно можна вважати його за земляка-бориславця і послухати, що він має сказати про життя української діаспори в Канаді та свій недавній візит до Чернівців на конференцію «Україна є там, де живуть українці». <a href="http://h.ua/story/109195/">Читати тут</a><br /><span style="display: block;" id="formatbar_Buttons"><span class="on" style="display: block;" id="formatbar_CreateLink" title="Посилання" onmouseover="ButtonHoverOn(this);" onmouseout="ButtonHoverOff(this);" onmouseup="" onmousedown="CheckFormatting(event);FormatbarButton('richeditorframe', this, 8);ButtonMouseDown(this);"></span></span>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-19548326504110015472008-06-11T11:05:00.002+03:002008-06-13T11:01:40.101+03:00Бориславський велетень<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://img.ria.ua/photos/ria/news_common/12/1235/123517/123517m.jpg"><img style="margin: 0pt 0pt 10px 10px; float: right; cursor: pointer; width: 320px;" src="http://img.ria.ua/photos/ria/news_common/12/1235/123517/123517m.jpg" alt="" border="0" /></a>Крім однієї з найкрасивіших панянок, Борислав також прославився нещодавно одним з наймогутніших легінів. Володимир Оліярник підняв на традиційних змаганнях “Королі жиму Тернопільщини” <a href="http://20minut.ua/news/123517">найбільшу вагу – 202 кілограми</a>. Цим він здобув перемогу у ваговій категорії до 100 кілограмів.<br />От тільки, може, хтось пояснить, що означає, що Володимир Оліярник "львів’янин з міста Борислава" і як це він посмів посягнути на корону у сусідньому (тернопільському) королівстві? :-)мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-46046976900209822372008-06-10T20:39:00.007+03:002008-07-11T11:30:09.392+03:00Друга віце-міс України - борислав'янка<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjI8SBepj925zcwS2-aEkZO92-MpCTV6hpZG9dNjrGWhgzlr-6T5D4zqBQnKmNrrv9jzEA8B5OaSjuuHqCBQU87jgIvZCgzq7ARzRdMF10ndoMVwbf3o8Vp0rBlOoH9B8A5gNsnXY2wJ3Qj/s1600-h/Tatyana.jpg"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer;" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjI8SBepj925zcwS2-aEkZO92-MpCTV6hpZG9dNjrGWhgzlr-6T5D4zqBQnKmNrrv9jzEA8B5OaSjuuHqCBQU87jgIvZCgzq7ARzRdMF10ndoMVwbf3o8Vp0rBlOoH9B8A5gNsnXY2wJ3Qj/s320/Tatyana.jpg" alt="" id="BLOGGER_PHOTO_ID_5221670903251551938" border="0" /></a>Дещо з запізненням пишу про цьогорічну "Другу Віце-Міс" України Тетяну Неустуєву, яка брала участь у конкурсі під номером №19. Хоч я не прихильниця виставляння жіночих принад на всезагальний огляд, але не можу не признати особисте досягнення Тетяни. <span style="font-style: italic;"><br /><br />Тому вітаю Тетяну з тим, що на карті пересічного українця знову замерехтіло прикарпатське містечко.</span><br /><br />Ну і життейський анекдот. Як була я мала, дивилася якось конкурс "Міс світу" і раптом глибоко зітхнула. Мати питають: "Чого так гірко зітхаєш, донечко?" А я їй у відповідь: "Я ніколи не буду міс світу, бо подивися - в мене всі ноги в синцях". І з того розпачу я переключила свою увагу на чемпіонати світу з футболу :-)мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-79816787501789353642008-05-22T12:36:00.004+03:002008-06-09T21:40:54.200+03:00Великі бориславці<span style=";font-family:Arial;font-size:100%;" ><span style="color:black;">Дрогобицька газета "Тустань" підхопила ідею інтерівського проекту "Великі українці" і вирішила визначити найславетнішого вихідця з теренів Дрогобиччини. Щоправда голосування проводитися не буде (адже ми знаємо, чим закінчуються всі голосування :-))<br />До Дрогобиччини, за визначенням газети, належать Дрогобич і Дрогобицький район, Стебник і Трускавець, <span style="font-weight: bold;">Борислав</span> та Східниця.</span></span><span style=";font-family:arial;font-size:100%;" ><br />Отже, “Тустань” має намір розповісти про великих дрогобиччан. Читачам газети (або ж всім небайдужим) пропонують визначити свого великого дрогобиччанина. Свої побажання можете висловити, зателефонувавши або надіславши sms на номер 8-067-3678019 чи написавши листа на e-mail <a href="mailto:vlasjuktustan@rambler.ru.">vlasjuktustan@rambler.ru</a> </span><noscript style="font-family: arial;"></noscript><span style=";font-family:arial;font-size:100%;" class="small" ><br />Анатолій Власюк, автор цього задуму, навіть пропонує вам розповісти</span><span style=";font-family:arial;font-size:100%;" > про ваших рідних і близьких, якщо вважаєте їх великими дрогобиччанами. </span><span style=";font-family:arial;font-size:100%;" ><br /></span>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-77997066677534485002008-05-13T21:27:00.006+03:002008-06-06T11:26:14.159+03:00Герби Борислава<span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:100%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);">Після розвалу Союзу почався радикальний перегляд національної та регіональної символіки як в Україні, так і в інших колишніх республіках. Це, звичайно, зрозуміло, бо символи влади забезпечують лояльність громадян до певного політичного устрою. Безсумнівним є й те, що витіснити попередні символи новими дуже тяжко. Один зі способів - це прив'язати нові символи до давньої історії і наполягати на історичному (часом міфологічному) зв'язку з давніми символами. Інший спосіб - створити нову естетику. Соцреалізм як естетична парадигма в Радянському Союзі виник на основі модерністських експериментів і, якщо бути відвертою, символіка Радянського Союзу надзвичайно лаконічна і яскрава. "Серп і молото" - чудово скомпонований символ, і досі класно виглядає в сучасному контексті (якщо абстрагуватися від того, якій системі він служив).<br />На жаль, при створенні нових символів в Україні дуже часто керувалися консервативними, а не прогресивними естетичними міркуваннями. Це добре видно, як на мене, якщо порівняти радянський герб Борислава і сучасний. Зрештою це моя особиста думка - може, комусь ріпник з золотими відрами подобається більше за символічну вишку на зеленому тлі :-)</span></span><span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:85%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);"><br /><br /><br /></span></span><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://heraldry.com.ua/_arms/boryslav_t.gif"><img style="margin: 0pt 0pt 10px 10px; float: right; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://heraldry.com.ua/_arms/boryslav_t.gif" alt="" border="0" /></a><span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:100%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);"><span style="font-weight: bold;">Радянський герб м.Борислава</span><br />Затверджений 19.03.1970р. рішенням виконавчого комітету міської ради.</span></span><span style="font-size:100%;"><br /></span><span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:100%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);">У зеленому щиті лазурова нафтова вишка з оранжевими серпом і молотом, над нею золотий напис "БОРИСЛ</span></span><span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:100%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);">АВ</span></span><span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:100%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);">". Сама вишка розділена на 5 частин - 5 районів Борислава. Зелений колір - символ полонин. Вишка і контури гір, а також лі</span></span><span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:100%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);">нія навколо щита і напис - символ гір Карпат. Автор - Д.Ланяк.</span></span><br /><br /><br /><br /><br /><br /><a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://heraldry.com.ua/_arms/boryslav_s.gif"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://heraldry.com.ua/_arms/boryslav_s.gif" alt="" border="0" /></a><br /><span style=";font-family:Arial,Helvetica,sans-serif;font-size:100%;" ><span style="color: rgb(85, 85, 85);"><span style="font-weight: bold;">Сучасний герб м.Борислава</span><br />Затверджений 23 липня 1996р. рішенням VI сесії міської ради. У лазуровому полі ріпник у срібній одежі несе на плечах золоте коромисло з двома золотими відрами нафти (ропи). Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками. Автор - А.Ґречило.<br />Ріпник відомий з давніх печаток громади з XIX ст. і вказує на нафтодобувні промисли, що спричинилися до розвитку Борислава.</span></span>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-81605333289457744592008-05-02T12:36:00.002+03:002008-06-13T11:14:43.964+03:00Театр проти корупції?<span class="main">З осені минулого року Дрогобицька організація Комітету виборців України реалізовує театральний проект «Театральний марафон «Творчий спротив проти корупції». Проект розрахований на шкільну молодь міст <span style="font-weight: bold;">Борислава,</span> Стебника та Східниці віком від 12 до 18 років.<br /></span><span class="main">Наскільки театр як форма роботи з молоддю може посприяти усвідомленому ставленню молодих людей до хабарництва та інших проявів корупції? <a href="http://www.civicua.org/news/view.html?q=1071404">Читати далі...</a><br /></span><span class="main"><b><br /></b></span>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-1259754187582927152008-05-02T12:07:00.003+03:002008-07-10T18:32:45.968+03:00Віра Вовк (Селянська) - лауреат Шевченківської премії<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://www.dt.ua/img/st_img/2001/350/foto-full-31563-2492.jpg"><img style="margin: 0pt 0pt 10px 10px; float: right; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://www.dt.ua/img/st_img/2001/350/foto-full-31563-2492.jpg" alt="" border="0" /></a>Віра Вовк (Селянська) народилася 2 січня <span style="font-weight: bold;">1926</span> <span style="font-weight: bold;">у Бориславі</span> в родині лікаря й археолога. У <span style="font-weight: bold;">1939</span> родина емігруєвала до Німеччини, де Віра закінчила середню школу у Дрездені. Після того студіювала германістику, музикознавство та славістику в університетах Тюбінґена і Мюнхена. У<span style="font-weight: bold;"> 1949 </span>— переїхала із матір’ю до Бразилії, де мешкає аж по сьогодні.<br />Цьогоріч Віру Вовк нагороджено <a href="http://taras-premia.org.ua/?nid=37&templ=news">Шевченківською премією</a> за книги: ”Поезії” (2000), ”Проза” (2001), ”Спогади” (2003), ”Сьома печать” (2005), ”Ромен-зілля” (2007), а також переклади української класики та творів сучасної літератури португальською мовою.<br />З грошей премії Віра Вовк пообіцяла <a href="http://gpu-ua.info/index.php?&id=217695&lang=r">створити фонд для перекладачів української літератури світовими мовами</a>.<br /><br /><br />А ось невеличкий вірш зі збірки "Юність" (1954).<br /><span class="ESPACE"><span style="color: rgb(255, 0, 0);"><strong></strong></span></span><br /><span style="font-style: italic;"> На довгих косах срібні зорі</span><br /><span style="font-style: italic;"> І срібний місяць на чолі ..</span><br /><span style="font-style: italic;"> Мені ти снишся винозора,</span><br /><span style="font-style: italic;"> З ласкавим усміхом своїм.</span><br /><br /><span style="font-style: italic;"> Колись ти бігала весела</span><br /><span style="font-style: italic;"> З вінком ромену і пісень,</span><br /><span style="font-style: italic;"> Здавалося квіткам і зелам,</span><br /><span style="font-style: italic;"> Що ти — весняний білий день.</span><br /><br /><span style="font-style: italic;"> Тепер далеко за морями</span><br /><span style="font-style: italic;"> Твоя голівка запашна,</span><br /><span style="font-style: italic;"> І ніч, і день — тобі лиш рями,</span><br /><span style="font-style: italic;"> ... І — літо вже твоя весна ...</span>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-71796954131998341982008-02-27T13:39:00.000+02:002008-02-27T13:46:21.642+02:00Борислав і проблема водопостачання<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://www.gpu.ua/images/200801/080114205011_info.jpg"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://www.gpu.ua/images/200801/080114205011_info.jpg" alt="" border="0" /></a><span style="font-size:100%;"><span style="font-weight: bold;">У місті Бориславі вода стала найдорожчою на Львівщині</span><br /></span>”Прокинулася о пів на сьому ранку, а води вже немає — її лише на півгодини подавали. Сьогодні ні обід приготувати, ні посуд помити не зможу”, — розводить руками <span style="font-weight: bold;">32-річна</span> <span style="font-weight: bold;">Наталя Бабій</span> із міста Борислав Львівської області.<br /><a href="http://www.gpu.ua/index.php?&id=202098&eid=529">Читати далі (про гроші, витоки, Бориславську міську раду і т.д.)...</a>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-68054942978188226532007-12-14T17:03:00.000+02:002007-12-14T17:19:27.818+02:00Пластова пісня<span class="heading">1-2 грудня відбувся крайовий Співочий дошкіл для новацьких виховників у м. Бориславі</span>.<br />"У пластовій домівці м. Борислава ми усі разом полинули у світ нашої Пісні, разом крокували маршем, водили гаївки, ставили сценки, створювали хори, співали молитви, виступали на сцені, мали можливість записати свій виступ (під час концерту здійснювався звукозапис)", - <a href="http://www.plast.org.ua/news?newsid=1801">пише </a><i><a href="http://www.plast.org.ua/news?newsid=1801">Михайло Дяків</a>. </i><br />Цікаво, що співає нове покоління бориславських пластунів? Які улюблені пісні?<br />Богдан Лялька справді може навчити десяток прекрасних пісень, тому впевнена - пластуни-новачки були в добрих руках під час цього вишколу.мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-33262342220584464402007-12-06T13:53:00.000+02:002007-12-06T14:56:48.275+02:00Бориславська спецшкола-інтернат<a onblur="try {parent.deselectBloggerImageGracefully();} catch(e) {}" href="http://www.dt.ua/img/st_img/2007/667/667-22-1-.jpg"><img style="margin: 0pt 10px 10px 0pt; float: left; cursor: pointer; width: 200px;" src="http://www.dt.ua/img/st_img/2007/667/667-22-1-.jpg" alt="" border="0" /></a>Хотілося б звернути вашу увагу до статті "<a href="http://www.dt.ua/3000/3855/60768/">Інакше обдароване дитинство</a>" Тараса Андрусевича у "Дзеркалі тижня".<br />"Тут, у Карпатському реабілітаційному центрі Бориславської спецшколи-інтернату для дітей із ДЦП, мешкають «інакшеобдаровані» діти. Їхні хвороби ускладнюють, але не забирають у них можливості творити, самореалізовуватися, а відтак і соціалізуватися. Бориславська школа-інтернат тим і знаменита, що спеціалізується на реабілітації і частковій соціалізації дітей із наслідками поліомієліту та парезів, на інтенсивній терапії, а також на адаптації, відновленні і розвитку пізнавальних творчих навиків у хворих дітей, сиріт із віддалених селищ і містечок п’яти областей Західної України."<br />Відтак автор тепло розповідає про окремих мешканців школи та їх індивідуальні таланти й уподобання. Цікаво було б дізнатися, наскільки правдивою є інформація про кардинальні зміни у школі у цьому році, які автор пояснює відвідинами волентерів з бориславських, трускавецьких та дрогобицьких релігійних спільнот. На жаль, як вихователі, так і волентери залишаються в статті анонімними. Хотілося б почути про їхню щоденну працю.мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-68165777319604389612007-09-03T20:37:00.000+03:002008-02-27T13:59:37.986+02:00З нафтової історіїПро бурхливу нафтову історію Борислава тепер нагадують хіба що завмерлі нафтові качалки. Здається, поодинокі з них ще схиляли свої голови додолу і смоктали чорне золоте з надр землі, коли я була мала. Інші ж обростали травою і духмяними дикими суницями.<br />Багато з нас бачив на старих фотографіях, як та історія починалася і яким був краєвид Борислава на початку XX століття. Одне не перестає дивувати: ні краплі того золота не збагатило самого міста.<br />У 30-х "місто надалі зберігало хаотичну забудову гірничо-промислового селища. Лише вулиця Панська (тепер Шевченка) нагадувала, що це є місто. Капітали, зароблені на нафті та озокериті, не залишались у Бориславі, а осідали у банках та фірмах Львова, Відня, Варшави, Берліна, Лондона, Нью-Йорка...<br />Безпосередні управителі та фахівці нафтових промислів теж воліли жити не у засмальцьованому чорною ропою Бориславі, а у Дрогобичі, який з 31.12.1872 р. був з'єднаний з Бориславом залізницею." (з 36 випуску журналу "Ї" <span style="font-style: italic;">Галичина. Країна міст</span>, с.393)мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com3tag:blogger.com,1999:blog-92409919318626835.post-5286144858289943302007-08-17T01:51:00.000+03:002008-05-02T12:43:47.691+03:00Вступ. Ідея. Правила<span style="font-family:trebuchet ms;">Сьогодні я розшукала, мабуть, всі існуючі веб-сторінки, присвячені так чи інакше Бориславу. Але, гадаю, не зашкодить створити ще одну, тим більше, що я собі уявляю її трошки інакше.<br />У цьому вступі я спробую сформулювати ідею сторінки, а також правила, які в майбутньому будуть уточнюватися і поліпшуватися.<br />Отже, я зауважила, що існує потреба повернення в Борислав, бодай подумки. Багато людей, котрі мусили (а хто й залюбки) поїхати в інші міста-краї, хочуть відшукати колишніх друзів, однокласників, сусідів, вчителів, колег, а часом просто поділитися з іншими спогадами. Крім того деякі мешканці сучасного Борислава були б раді розповісти про своє місто тим, хто їх почує і зрозуміє. Тим, хто знає, де воно знаходиться на карті, як ним гуляють вітри в будь-яку пору року, як воно виглядало десять, двадцять, а то й більше років тому.<br />Словом, хотілося б творити історію Борислава, слухаючи очевидців - тобто один одного.<br />Правила прості. Я не хочу згадувати Борислав і розповідати лише про те, що чули мої вуха і бачили мої очі. Я б хотіла, щоб якнайбільше небайдужих голосів відгукнулося.<br />Давайте, писати приблизно під такими рубриками:<br />1. Давня маловідома історія Борислава<br />2. Новітня історія (наші з вами спогади, небилиці, асоціації, роздуми)<br />3. Новини (для цього потрібно, щоб самі бориславці знайшли час і бажання ділитися бориславськими новинами. Нехай це будуть не лише новини з політики і криміналу, але й особисті історії - про народження дітей, одруження і смерті великих і не дуже людей)<br />4. Фотографії та коментарі до них<br />5. Творчі доробки талановитих бориславців (поетичні та прозові твори, фотографії і т.д.)<br />Головне: <span style="font-style: italic;">я б дуже хотіла, щоб відгукнулося якнайбільше голосів, бо я можу розповісти лише одну історію Борислава, а кожен з вас - ще одну. І вийде в нас багатоголосий малюнок міста, яке ми кожен по-своєму любимо.</span><br />P.S. Можете залишати коментарі на сторінці, або надсилати на електронну адресу m.Boryslav@gmail.com (і тоді я їх публікуватиму під ім'ям, яке ви вкажете) Згодом я додаватиму вас до вебсторінки, і ви самі зможете публікувати свої роздуми, статті, спогади<br /></span>мрійницяhttp://www.blogger.com/profile/18334700910794894990noreply@blogger.com4