Арон Вайс про те, як дві борислав'янки врятували його сім'ю від загибелі

Арон Вайс народився в Бориславі і в лихолітні часи війни та єврейських погромів вижив зі своєю родиною завдяки сусідці Юлії Мачишин. Небагатьом так пощастило, як йому, про що він поділився у статті "Так мають жити люди" від 16 липня, 2006 року. У цій статті він розповідає про найважчі етичні дилеми, які часом доводиться вирішувати людям і в яких проявляються найблагородніші чи найниціші почування, страхи, думки і мотивації людей.
Ось, як він згадує той страшний період: "Прийшли вночі до нашої сусідки, українки, було це у вересні 42-го, й прямо запитали: якщо можете, сховаєте нас? З пані Юлією жили ми поряд, були досить близькі, наші свята ставали її святами й навпаки, й тому сміли таки сподіватися... Хоча, звичайно, Юлія Мачишин могла й відмовити, й не можна було б її засуджувати за це, бо для людини своя сорочка завжди ближче до тіла. Адже багато хто так і робили — відмовляли, й євреї вже на ранок опинялися в таборі або ще гірше — розстріляними. Але наша Юля, так ми її завжди називали, сховала нас на горищі..."

Мирон Стебельський - український спорт в Америці

Мирон Стебельский, вихідець з Борислава, - багаторічний голова Української Спортової Централі Америки і Канади, яка була головним патронатом цьогорічної української спортивної Олімпіади у місті Горшам, штат Пенсильванія, США. Про історію спортивних ігор за океаном можна коротко прочитати тут. А ті, хто володіють англійською, можуть заглянути на сторінку власне олімпіади 2008. Виявляється, Оксана Баюл була почесною гостею змагань.

В цей день - з історії Борислава

10 липня того ж 1904 року звістка про бориславський страйк сягнула другого берега Атлантичного океану. Газета New York Times надрукувала невелику замітку про те, що внаслідок страйку і застою техніки нафта почала заливати вулиці і є загроза займання великої пожежі.
Страйкарі вимагають зменшення робочого дня до восьми годин.

В цей день - з історії Борислава

Бориславський страйк 1904 — перший загальний робітничий страйк у Бориславі. Причиною його була жорстока експлуатація робітників нафтових промислів та озокеритових шахт (13—14-годинний робочий день, низька заробітна плата, тяжкі умови праці).

Робітники обрали страйковий комітет і висунули свої вимоги: запровадження 8-годинного робочого дня, збільшення заробітної плати, поліпшення житлових умов та ін.
Після відхилення вимог підприємцями і арешту деяких робітників 8 липня 1904 року був оголошений страйк.
Для боротьби з штрейкбрехерами страйкарі створили робітничу міліцію. Страйк супроводжувався багатотисячними демонстраціями і сутичками з поліцією. Для придушення страйку уряд Австро-угорської імперії послав до Борислава понад 5 тис. солдатів і жандармів. Репресії уряду викликали обурення робітників Львова, Відня, Кракова та ін. міст, які висловили свою солідарність з робітниками Борислава. На початку серпня 1904 страйк було придушено.
(На фотографії панорама копальні 1905 року з книги польських авторів Р.Натера і Є.Созанського)

Бесіда з Марією Хоп”як про театр та корупцію

Я вже якось згадувала про акцію "Театр проти корупції", проте не вдавалося знайти детальнішої інформації про досягнення, висновки і т.д. Аж ось знайшла інтерв'ю з Марією Хоп"як, ученицею бориславської гімназії, активісткою учнівського театру "Буква закону".
"Найбільшою перешкодою на шляху до подолання корупції є викривлена громадянська свідомість. Мої ровесники вважають корупцію звичним явищем, прийнявши її культуру!" - вважає Марія. Повністю інтерв'ю можна прочитати ось тут.

Орест Цап: про імміграцію, Україну та Канаду

Орест Цап народився вже в Німеччині, але батьки його вихідці з України. Мати - з Борислава. З невеликого інтерв'ю з паном Орестом невідомо, чи він коли-небудь був в рідному місті матері. Думаю, все-одно можна вважати його за земляка-бориславця і послухати, що він має сказати про життя української діаспори в Канаді та свій недавній візит до Чернівців на конференцію «Україна є там, де живуть українці». Читати тут

Бориславський велетень

Крім однієї з найкрасивіших панянок, Борислав також прославився нещодавно одним з наймогутніших легінів. Володимир Оліярник підняв на традиційних змаганнях “Королі жиму Тернопільщини” найбільшу вагу – 202 кілограми. Цим він здобув перемогу у ваговій категорії до 100 кілограмів.
От тільки, може, хтось пояснить, що означає, що Володимир Оліярник "львів’янин з міста Борислава" і як це він посмів посягнути на корону у сусідньому (тернопільському) королівстві? :-)