пʼятниця, 14 грудня 2007 р.

Пластова пісня

1-2 грудня відбувся крайовий Співочий дошкіл для новацьких виховників у м. Бориславі.
"У пластовій домівці м. Борислава ми усі разом полинули у світ нашої Пісні, разом крокували маршем, водили гаївки, ставили сценки, створювали хори, співали молитви, виступали на сцені, мали можливість записати свій виступ (під час концерту здійснювався звукозапис)", - пише Михайло Дяків.
Цікаво, що співає нове покоління бориславських пластунів? Які улюблені пісні?
Богдан Лялька справді може навчити десяток прекрасних пісень, тому впевнена - пластуни-новачки були в добрих руках під час цього вишколу.

четвер, 6 грудня 2007 р.

Бориславська спецшкола-інтернат

Хотілося б звернути вашу увагу до статті "Інакше обдароване дитинство" Тараса Андрусевича у "Дзеркалі тижня".
"Тут, у Карпатському реабілітаційному центрі Бориславської спецшколи-інтернату для дітей із ДЦП, мешкають «інакшеобдаровані» діти. Їхні хвороби ускладнюють, але не забирають у них можливості творити, самореалізовуватися, а відтак і соціалізуватися. Бориславська школа-інтернат тим і знаменита, що спеціалізується на реабілітації і частковій соціалізації дітей із наслідками поліомієліту та парезів, на інтенсивній терапії, а також на адаптації, відновленні і розвитку пізнавальних творчих навиків у хворих дітей, сиріт із віддалених селищ і містечок п’яти областей Західної України."
Відтак автор тепло розповідає про окремих мешканців школи та їх індивідуальні таланти й уподобання. Цікаво було б дізнатися, наскільки правдивою є інформація про кардинальні зміни у школі у цьому році, які автор пояснює відвідинами волентерів з бориславських, трускавецьких та дрогобицьких релігійних спільнот. На жаль, як вихователі, так і волентери залишаються в статті анонімними. Хотілося б почути про їхню щоденну працю.

понеділок, 3 вересня 2007 р.

З нафтової історії

Про бурхливу нафтову історію Борислава тепер нагадують хіба що завмерлі нафтові качалки. Здається, поодинокі з них ще схиляли свої голови додолу і смоктали чорне золоте з надр землі, коли я була мала. Інші ж обростали травою і духмяними дикими суницями.
Багато з нас бачив на старих фотографіях, як та історія починалася і яким був краєвид Борислава на початку XX століття. Одне не перестає дивувати: ні краплі того золота не збагатило самого міста.
У 30-х "місто надалі зберігало хаотичну забудову гірничо-промислового селища. Лише вулиця Панська (тепер Шевченка) нагадувала, що це є місто. Капітали, зароблені на нафті та озокериті, не залишались у Бориславі, а осідали у банках та фірмах Львова, Відня, Варшави, Берліна, Лондона, Нью-Йорка...
Безпосередні управителі та фахівці нафтових промислів теж воліли жити не у засмальцьованому чорною ропою Бориславі, а у Дрогобичі, який з 31.12.1872 р. був з'єднаний з Бориславом залізницею." (з 36 випуску журналу "Ї" Галичина. Країна міст, с.393)

пʼятниця, 17 серпня 2007 р.

Вступ. Ідея. Правила

Сьогодні я розшукала, мабуть, всі існуючі веб-сторінки, присвячені так чи інакше Бориславу. Але, гадаю, не зашкодить створити ще одну, тим більше, що я собі уявляю її трошки інакше.
У цьому вступі я спробую сформулювати ідею сторінки, а також правила, які в майбутньому будуть уточнюватися і поліпшуватися.
Отже, я зауважила, що існує потреба повернення в Борислав, бодай подумки. Багато людей, котрі мусили (а хто й залюбки) поїхати в інші міста-краї, хочуть відшукати колишніх друзів, однокласників, сусідів, вчителів, колег, а часом просто поділитися з іншими спогадами. Крім того деякі мешканці сучасного Борислава були б раді розповісти про своє місто тим, хто їх почує і зрозуміє. Тим, хто знає, де воно знаходиться на карті, як ним гуляють вітри в будь-яку пору року, як воно виглядало десять, двадцять, а то й більше років тому.
Словом, хотілося б творити історію Борислава, слухаючи очевидців - тобто один одного.
Правила прості. Я не хочу згадувати Борислав і розповідати лише про те, що чули мої вуха і бачили мої очі. Я б хотіла, щоб якнайбільше небайдужих голосів відгукнулося.
Давайте, писати приблизно під такими рубриками:
1. Давня маловідома історія Борислава
2. Новітня історія (наші з вами спогади, небилиці, асоціації, роздуми)
3. Новини (для цього потрібно, щоб самі бориславці знайшли час і бажання ділитися бориславськими новинами. Нехай це будуть не лише новини з політики і криміналу, але й особисті історії - про народження дітей, одруження і смерті великих і не дуже людей)
4. Фотографії та коментарі до них
5. Творчі доробки талановитих бориславців (поетичні та прозові твори, фотографії і т.д.)
Головне: я б дуже хотіла, щоб відгукнулося якнайбільше голосів, бо я можу розповісти лише одну історію Борислава, а кожен з вас - ще одну. І вийде в нас багатоголосий малюнок міста, яке ми кожен по-своєму любимо.
P.S. Можете залишати коментарі на сторінці, або надсилати на електронну адресу m.Boryslav@gmail.com (і тоді я їх публікуватиму під ім'ям, яке ви вкажете) Згодом я додаватиму вас до вебсторінки, і ви самі зможете публікувати свої роздуми, статті, спогади