Про бурхливу нафтову історію Борислава тепер нагадують хіба що завмерлі нафтові качалки. Здається, поодинокі з них ще схиляли свої голови додолу і смоктали чорне золоте з надр землі, коли я була мала. Інші ж обростали травою і духмяними дикими суницями.
Багато з нас бачив на старих фотографіях, як та історія починалася і яким був краєвид Борислава на початку XX століття. Одне не перестає дивувати: ні краплі того золота не збагатило самого міста.
У 30-х "місто надалі зберігало хаотичну забудову гірничо-промислового селища. Лише вулиця Панська (тепер Шевченка) нагадувала, що це є місто. Капітали, зароблені на нафті та озокериті, не залишались у Бориславі, а осідали у банках та фірмах Львова, Відня, Варшави, Берліна, Лондона, Нью-Йорка...
Безпосередні управителі та фахівці нафтових промислів теж воліли жити не у засмальцьованому чорною ропою Бориславі, а у Дрогобичі, який з 31.12.1872 р. був з'єднаний з Бориславом залізницею." (з 36 випуску журналу "Ї" Галичина. Країна міст, с.393)
3 коментарі:
Для чого писати дурниці - які завмерші качалки , за останні 15 років жодної качалки в місті не зупинили ,перед тим що пишете перевіряйте інформацію , не вводіть людей в оману , не позортеся !
Зразу видно що авторка давно не була в Бориславі , а тоді коли була не зовсім розуміла роботу калок - що в принципі для жінки простимо . Якщо качалка стоїть якийсь час це не означає що вона на робоча - кожна качалка має автоматику якя раз на добу її виключає на відпочинок і так само її включає , така технологія існує ще з 70-х років. А ВЗАГАЛІ ЯКЩО ВИ ПИШЕТЕ З ІСТОРІЇ - так сказати претендуєте на історичну довідку - всеж перевіряйте що пишете - а то люди неінформовані подумають що в Бориславі нафту не добувають. А це зовсім не так . Справді як написав анонім вище мене в місті не зупинили жодної качалки , а навпаки ввели в стрій нові. Тому ваша стаття виглядає безглуздо.
Про "що в принципі для жінки простимо" промовчу. А про нафтову промисловість у сучасному Бориславі дуже б радо послухала від спеціалістів. Хто власники, скільки добувають тої нафти, і на що витрачають капітали.
Крім того, мета цього запису була навести власне цитату з історії Борислава. І акцент хотілося зробити на те, як місто стало такою собі дійною коровою для капіталістів.
А мої спогади - це справді дещо наївні і дитячі образи. Чого мені їх соромитися? Чи ви розумієте все, що довкола вас відбуваєтеся?
Дописати коментар