середа, 16 липня 2008 р.

Арон Вайс про те, як дві борислав'янки врятували його сім'ю від загибелі

Арон Вайс народився в Бориславі і в лихолітні часи війни та єврейських погромів вижив зі своєю родиною завдяки сусідці Юлії Мачишин. Небагатьом так пощастило, як йому, про що він поділився у статті "Так мають жити люди" від 16 липня, 2006 року. У цій статті він розповідає про найважчі етичні дилеми, які часом доводиться вирішувати людям і в яких проявляються найблагородніші чи найниціші почування, страхи, думки і мотивації людей.
Ось, як він згадує той страшний період: "Прийшли вночі до нашої сусідки, українки, було це у вересні 42-го, й прямо запитали: якщо можете, сховаєте нас? З пані Юлією жили ми поряд, були досить близькі, наші свята ставали її святами й навпаки, й тому сміли таки сподіватися... Хоча, звичайно, Юлія Мачишин могла й відмовити, й не можна було б її засуджувати за це, бо для людини своя сорочка завжди ближче до тіла. Адже багато хто так і робили — відмовляли, й євреї вже на ранок опинялися в таборі або ще гірше — розстріляними. Але наша Юля, так ми її завжди називали, сховала нас на горищі..."

Немає коментарів: